Як подати свій інтер’єр у закордонні медіа?

 (і не потрапити в спам): дружній гайд для дизайнерів

 

Спершу розберімося: хто є хто в редакції

  • Це головний мозок журналу — людина, яка визначає стиль, напрям, і те, які матеріали потрапляють на обкладинку. До нього звертаються рідко й лише з дійсно вагомими приводами.
    І я чудово розумію — кожен дизайнер вважає свій проєкт найцікавішим (і, чесно, часто так і є). Але головний редактор зараз, найімовірніше, зайнятий битвою між двома великими рекламодавцями за сторінку перед інтерв’ю зі «зіркою архітектури». Тому не треба йому писати, скоріше за все це буде марно витрачений час.

  • Це та людина, що стежить, аби всі дедлайни не перетворилися на катастрофу. Якщо ваш лист випадково потрапить йому — не біда, він, скоріш за все, переспрямує його тому, кому треба.

  • Практично права рука головного. Часто курує конкретні теми або випуски. Якщо вам пощастить знайти контакти саме його — цілком непоганий варіант для старту.

  • Це ваша золота ціль. Саме ця людина вирішує, які інтер’єри з’являться в рубриках Interiors, Projects, Products. Вона любить цікаві історії, гарні фото і короткі листи без драм і філософії на три сторінки.

  • Той, хто керує сайтом і стежить, щоб усе свіже й актуальне потрапляло в онлайн якнайшвидше. Якщо у вас є «гарячий» проєкт або щойно запущений продукт — сміливо пишіть саме сюди. Онлайн-редакції реагують оперативно, тоді як друковані видання можуть опублікувати матеріал лише через кілька місяців, а то й пів року.

  • Людина, яка може або закохатися у ваші фото, або — навпаки — закрити лист після першого кадру з пересвіченим вікном. Тому слідкуйте за якістю знімків (для друкованих медіа обов’язково 300 dpi) і правильним зазначенням авторів фотографій.

Як знайти «свого» журналіста?

  • Складіть список із 5 видань, які справді пасують вашому стилю — і вашим цілям. Це може бути Dezeen, Designboom, ArchDaily, Wallpaper або AD — залежно від вашої естетики та того, чого ви прагнете: професійного визнання, нових клієнтів чи міжнародного PR.

  • Відкрийте розділ Interiors або Projects і знайдіть публікації, схожі за настроєм чи візуальною мовою на ваш проєкт.

  • Подивіться, хто підписав статтю. Це і є ваша людина.

4. Де знайти контакт?

  • Найнадійніше джерело — офіційний сайт видання. Зазвичай контакти редакції вказані у футері або в розділі “Contact”, “About” чи “Submissions”. Там ви знайдете e-mail конкретних редакторів і зрозумієте, хто за що відповідає — наприклад, Features Editor, Interiors Editor чи Digital Content Editor.

  • Багато журналістів активно ведуть свої профілі — у підписі часто є e-mail або фраза “For press inquiries”. У LinkedIn зручно перевірити їхню поточну посаду, публікації та тематичну спеціалізацію.

  • Існують платформи на кшталт PressRush, MuckRack, Cision, RocketReach, Prowly, Anewstip або Hunter.io. Вони дозволяють знайти e-mail редактора, подивитися його останні матеріали, медіа, де він працює, і теми, на які пише.
    Але — без фанатизму 😊 Не треба надсилати один і той самий реліз усім журналістам, яких знайдете. Такі масові листи швидко потрапляють у спам і псують репутацію. Краще знайдіть 2–3 релевантних авторів, які справді пишуть про інтер’єри або архітектуру, і підготуйте персоналізоване звернення.

💡 До речі: існують також платні сервіси для розсилки пресрелізів, які можуть допомогти з масовою дистрибуцією новин. Серед відомих платформ — PR Newswire, BusinessWire, GlobeNewswire, PRWeb, Newswire, EinPresswire.

Вони мають великі бази журналістів і дозволяють розіслати реліз за тематикою (наприклад, interior design, architecture, luxury lifestyle). Такі сервіси корисні, якщо ви запускаєте великий міжнародний проєкт або колаборацію й хочете отримати охоплення одразу в кількох країнах.

Але майте на увазі:

  • більшість цих розсилок автоматизовані, тож ваш реліз не завжди прочитає живий журналіст;

  • ціна може бути високою (від кількох сотень до тисячі доларів за одну кампанію);

  • ефективність часто нижча, ніж у персоналізованого листа конкретному журналісту.

Тож платна розсилка — це допоміжний інструмент, але не заміна вашому власному налагодженому PR-контакту.

Найкраще працює комбінація:
1. точкові персональні пітчі +
2. широка платна розсилка для підсилення охоплення.

    • Перевіряйте розділи “Editorial Submissions” або “Pitch Us” — там часто є адреси саме для подачі проєктів.

    • А у “Editorial Calendar” можна знайти теми наступних випусків і дедлайни, щоб подати матеріал вчасно. Наприклад, «The Green Issue — materials due by May 10». Якщо ваш проєкт еко-дружній — ось ваш шанс!

    Так ви не лише знайдете потрібного журналіста, а й покажете себе як професіонала, який поважає час редакції.

Як написати правильного листа?

  • Тема листа має бути короткою, чіткою й одразу давати зрозуміти, про що йдеться. Обов’язково вкажіть, якщо пропонуєте право першої публікації (exclusive). Наприклад:

    “Right of First Publication — Contemporary House in Kyiv (Press Images + Info)”

    “Exclusive for [назва медіа]: Sculptural Interior Project by [ім’я студії]”

    Так редактор одразу бачить, що матеріал унікальний і ще ніде не публікувався — це завжди підвищує шанси, що лист відкриють і прочитають.

  • Почніть із імені — ніяких «Dear Sir/Madam» або «To whom it may concern» (ніхто такого не любить, навіть боти). Згадайте, що бачили їхню останню статтю, і напишіть пару щирих слів, чому вам сподобався саме цей матеріал.

  • У кількох реченнях розкажіть, що це за проєкт, чим він цікавий і чому саме зараз. Без поезії на кшталт «цей простір дихає світлом і свободою» — залиште це для інтерв’ю після публікації або для вашого Instagram. Тут краще коротко, чітко і з користю: де, що, хто, чому варто показати світу саме цей інтер’єр.

  • Обов’язково вставте 3–5 знімків прямо у тіло листа — щоб журналіст одразу побачив, про що йдеться, а не мусив завантажувати загадковий архів “final_final_OK_v2.zip”. Повірте, він цього не зробить — у нього таких «фінальних» архівів щодня десятки.

    Також не прикріплюйте важкі файли — 100 МБ вкладень гарантовано відправлять ваш лист у чорну діру поштового сервера. Замість цього дайте посилання на Dropbox або Google Drive із 300 DPI-фото, підписами, планами й коротким описом.
    І обов’язково назвіть файли зрозуміло, а не IMG_666 чи photo1_final.jpg.
    Формат має бути чіткий і професійний, наприклад: 👉 ProjectName_StudioName_01.jpg або KyivLoft_NoomStudio_02.jpg.

    Так журналісту буде легше зорієнтуватися у матеріалах, а ваш проєкт одразу виглядатиме більш організовано й «ready for publication».
    І ще раз: жодних дивних файлообмінників — журналісти просто не натиснуть. (Так, навіть якщо ви поставите сердечко ❤️ у листі.)

  • Напишіть, що це «exclusive» — проєкт ніде не публікувався. Так ваш лист матиме вищі шанси на увагу.

Коли і як робити фолоу-ап?

Якщо відповідь не прийшла протягом 5 робочих днів — не панікуйте, просто надішліть коротке нагадування:

“Just wanted to kindly follow up in case my previous email got buried. Would love to hear your thoughts.”

Якщо тиша зберігається — рухайтеся далі. У вас ще є чотири журнали в резерві 😉.

Масова розсилка без хаосу

Коли вже спробували всі топові видання, можна розіслати матеріали ширше. Але не робіть класичну помилку: не вставляйте 20 адрес у “CC” і не надсилайте один і той самий шаблон усім. Краще зробіть серію персональних коротких листів — із тими самими правилами: звернення, пара фото, короткий текст і посилання.

Формат, розмір, права

  • Фото — без водяних знаків, у природному світлі, з гарною геометрією.

  • Роздільна здатність: 300 DPI для друку, 1500–2000 px для попереднього перегляду в листі.

  • Підписи, зазначення авторів фотографій та назви проєктів — обов’язкові.

  • Окремо про плани та креслення: Редактори дуже це люблять! Якщо у вас є гарні, чисті плани чи креслення (у PNG, PDF або SVG-форматі) — обов’язково надсилайте. Це справжній бонус і часто вирішальний аргумент, чому публікують саме ваш проєкт, а не сусідній, де все є, окрім плану.

Плюс — виглядає професійно й одразу показує, що ви дизайнер, який мислить не лише естетично, а й архітектурно.

    • Відправляєте проєкт у журнал, який пише про contemporary art, а не про інтер’єри.

    • Прикріплюєте архів 400 МБ.

    • Пишете без фото («повна галерея у нас на сайті» — ні, дякую).

    • Забуваєте вказати кредити фотографа.

  • ☑ Обрали 5 релевантних журналів
    ☑ Знайшли авторів, які пишуть схожі матеріали
    ☑ Підготували персональні листи
    ☑ Додали фото прямо у лист
    ☑ Додали лінк на hi-res
    ☑ Запропонували ексклюзив
    ☑ Підготували follow-up

Пам’ятайте: журналісти — теж люди. Вони люблять короткі, чесні, візуально приємні листи. А ще гарні історії — такі, у яких інтер’єр не просто красивий, а має сенс.

Наступного разу розберемо, як написати ідеальний пресреліз, щоб його не тільки відкрили, а й одразу поставили в номер.